За что мне истина простая,
Что всё есть правда или ложь?
Что если истины не знаешь,
То ложь кусается, как вошь.
И все стремится расползаться,
Собою правду подменить,
И без любви поцеловаться,
И без любви переженить.
Антагонизм их непрестанен...
Синедрион распял Христа
Ведь не за то, что Тот был странен,
За то, что должен был себя
Ему представить в услуженье,
Ведь для того Синедрион,
Чтоб истине дать предпочтенье
И посадить её на трон!
Но судьи скурвились под корень:
Важней зарплата и чины,
И привилегии, и, сорри,
Местечки теплые, - Распни! -
Они тогда вскричали дружно
И воцарилась ложь в стране,
Ведь если истины не нужно,
Не будет жизни на земле.
И пал народ под власть чужую,
Захватчики уже у стен.
Кто истины не ценит всуе,
Найдет разруху, смерть и плен.
Борьба за жизнь есть столкновенье
Всего лишь истины и лжи -
К кому пойдешь ты в услуженье?
И что предпочитаешь ты?
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
