Грядущий день - не наш, грядущий день - Господний.
Не властны над - сейчас, не властны над - сегодня.
Не властны мы над тем, что будет, что есть ныне.
Не разрешим проблем, а лишь впадем в унынье.
Оставим "почему", оставим же "доколе"...
Не будем, по уму, как первокласник в школе.
Оставим изучать, лишь буквы алфавита.
А глубже познавать любовь, что нам открыта.
А примем благодать, без "почему, без платы,
Ведь что мы можем дать Тому, Кто был распятым?
Ведь сможем что сказать Создателю вселенной
Зачем ведет нас так по жизни этой тленной?
Ведь то, что спасены, не наша ведь заслуга.
Чего б достигли мы, когда бы Он не умер.
Когда бы не пришел, для нас, на эту землю.
Когда бы не нашел погибших нас и грешных.
Так почему же мы довериться боимся
В те руки, что сильны, ведь мы в Его деснице.
Он в каждом вздохе есть, и всем Он управляет.
Опять идет на крест, когда не доверям.
Он словно говорит: " Смотри, иду к распятью.
Опять душа болит, не хочешь доверять Мне...
Я лишь добра хочу, Я лишь веду к спасенью.
Я иногда молчу, учу тебя терпенью"
Да будет наш Господь, лишь роскошью в день скорби.
Воздаст Он за любовь - желания исполнит.
Но лишь исполнит те, что будут нам во благо.
Чтоб жить нам во Христе, чтобы имели радость.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
